Багато людей допомагали, чим могли.
Жінки продають свої смаколики в Старій Мілосній, де понад годинна черга. Клієнти приїжджали навіть із Отвоцка, що за 30 км. Досить було повідомлення в соцмережах, щоб перед «магазином на колесах», як за часів Польської Народної Республіки, виникли натовпи та черга.
Допоможіть Україні
Створити пересувний пункт громадського харчування допомогли підприємці, в тому числі з організації «Я допомагаю Україні», які профінансували оренду кухні на колесах та покрили витрати на закупівлю м’яса та борошна.
Також надали кухню в ресторані, звідки українки 4 ранку варили вареники, готували бігос і кислий житній суп. Допоміг і священник із сусідньої церкви в Старій Мілосні, який безкоштовно надав електрику, щоб пані на місці приготували унікальні пельмені, зроблені своїми руками. Підприємці не приховують, що дають лише думку про те, що це вступ до того, що біженці мають взяти справу в свої руки, підготувати бізнес-план і стати повністю незалежними, продаючи власну продукцію.
Ресторатор Лукаш Конік надав свою кухню жінкам з України, щоб вони могли готувати там свої страви.
Організація «Друзі України»
Робота має велике значення для благополуччя біженців. Як наголосив Лукаш Соколовський із «Друзів України», це спосіб не впасти в апатію, не витрачати багато часу на перегляд репортажів з війни. Це також важливий економічний фактор. Пані заробляють. Він наголошує, що вони не хочуть покладатися лише на допомогу та серце донорів.
Так було з перших тижнів війни до травня. Нещодавно зник фургон. Мабуть, ненадовго. Підприємці запевняють, що пані з України почнуть свій «бізнес на колесах». Однак це серйозне рішення, адже витрати на оплату праці, оренду фудтрака та страхування значно підвищать витрати та ... ціни на їхню продукцію. У них є вміння в руках. Продажами та приготуванням їжі керує пані Люба – кухар за фахом з Івано-Франківська. Він дає рецепт смачних пельменів. Однак вона додає, що одного рецепта недостатньо. До цієї роботи також треба додати серця і любові.
