Але і школи, і органи управління дуже добре впоралися з викликами, які стояли перед ними, особливо з необхідністю організації безпечного навчання дітей з України. У цьому дуже допомогла роль уряду, зокрема Міністерства освіти, яке безпрецедентними діями підтримувало освіту.

2021/2022 навчальний рік – це ще один рік, коли школи працювали в тіні пандемії. А з березня ще й у ситуації війни в Україні.

Перераховані вище проблеми переважали в кінці навчального року, що вимагало законодавчих та організаційних змін у системі.

Школи та керівні органи за підтримки державного та педагогічного нагляду чудово впоралися з цими завданнями.

Минулий навчальний рік можна розділити на два періоди. Перше, пов’язане з наздоганянням минулого року, пов’язане з дистанційним навчанням та функціонуванням шкіл під час наступних хвиль пандемії, а друге – внаслідок війни в Україні та необхідності прийняти величезну кількість біженців від війни з цієї країни, а разом з ними і майже 200 тисяч українських дітей до польської системи освіти. Як вирішувалися ці виклики у воєводстві Люблін? Запитуємо місцевого наглядача освіти – Терезу Місюк.

Програми підтримки студентів

– Початок навчального року був періодом дуже інтенсивної та багаторазової підтримки шкіл у рамках численних програм, підготовлених Міністерством освіти для підтримки студентів у навчанні після тривалого періоду дистанційного навчання, – розповідає Тереза ​​Місюк, Люблінська староста. освіти.

І вона зокрема згадує:

Національна програма підтримки студентів після пандемії, на яку було витрачено аж 244 мільйони злотих;

PE від AWF, тобто програма, яка активізує фізичну підготовку студентів за допомогою додаткових спортивних занять та підготовки викладачів;

психолого-педагогічна підтримка студентів завдяки діагностиці проблем студентів, проведеній Університетом кардинала Стефана Вишинського у Варшаві у партнерстві з Фундацією Польської академії наук у Любліні та підготовленої в результаті моделі підтримки шкіл;

сприяння у поповненні знань, тобто діяльності з підтримки студентів, на що з державного бюджету було виділено близько 141 млн. злотих. Близько 2,8 тис. осіб звернулися за кошти на здійснення цих заходів. органів місцевого самоврядування, у тому числі студентів з майже 17 тис. школи.

– Як Люблінський керівник, я не можу оминути важливу програму «Добре бачити – попередити дефекти зору», яку Люблінський медичний університет за підтримки міністерств освіти та охорони здоров’я та нашої шкільної ради здійснив з метою вироблення висновків. щодо виникнення короткозорості та інших вад зору серед учнів, охоплених дошкільною освітою, – розповідає Тереза ​​Місюк.

– У результаті будуть сформульовані рекомендації щодо дій, які необхідно вжити, особливо після періоду дистанційного навчання, з метою ефективного зниження ризику короткозорості у дітей.

Опікунська рада та допоміжні школи

Він зазначає, що підтримкою шкіл був і педагогічний нагляд, напрями якого, як і напрями державної освітньої політики, постійно коригувалися Міносвіти відповідно до ситуації, що змінюється.

У цьому контексті Управління освіти в Любліні взяло на себе організацію та спільну організацію багатьох конференцій, що підтримують школи, серед іншого:

- психолого-педагогічна допомога,

- покращення психофізичного стану учнів,

- освітня діяльність після пандемії та в умовах кризових подій,

- сприяння шкільному та однолітковому посередництву,

- діяльність з підтримки інноваційної та креативної творчості дітей та молоді.

Також директори шкіл провели багато заходів, спрямованих на активізацію учнів, завдяки чому можна було знову зустрітися, обговорити та обмінятися досвідом. Після періоду дистанційного навчання до шкіл повернулися конкурси знань, умінь, мистецтва, спорту та боротьби.

Поліпшення інфраструктури

За словами Терези Місюк, позитивною рисою завершення року є також те, що це був період безпрецедентних інвестицій в шкільну інфраструктуру.

- Органи місцевого самоврядування отримали 3,2 млрд. злотих на освітні та спортивно-освітні інвестиції, з яких Люблінська губернія отримала майже 337 млн. злотих, - наголошує куратор.

Він також зазначає, що важливим проектом, який сприяє покращенню умов навчання та посиленню інноваційності та креативності учнів, є Future Laboratories, метою якого є підтримка всіх початкових шкіл у формуванні компетенцій учнів у т.зв. напрямках STEAM.

Цінний досвід і цінні компетенції

Тереза ​​Місюк наголошує, що труднощі пандемії, дистанційне та змішане навчання, динамічне зростання учнів протягом уже поточного навчального року звільнили величезний потенціал працівників освіти на всіх рівнях системи.

– Пандемія призвела до суттєвого прискорення компетенцій у використанні цифрових технологій у школах та прийому нових учнів – цінні ініціативи знизу вгору шкільними та місцевими громадами та співпраця всіх суб’єктів системи в безпрецедентному масштабі. Сподіваюся, що цінності, які, як це не парадоксально, ми відкрили у зв’язку з вищезгаданими трагічними подіями, стануть додатковою цінністю на наступні роки, – зазначає люблінський наглядач освіти.