– Зі сцени лунають питання: «Якби ви прийшли до нас, чи змогли б ми вам так само допомогти? І тиша. Це дуже зворушливі моменти. Публіка зустріла їх зі сльозами», – розповідає Єва. Невядомська, президент Форуму театральних режисерів Сілезького воєводства.
Магдалена Варчала-Копеч: Спектакль «5:00 UA», прем’єра якого щойно відбулася, є виразом травми та бунту 14 українських артистів, яких пов’язували війна та театр. Як це сталося?
Ева Невядомська: Коли почалася війна, ми всі були розгублені. Усі намагалися допомогти українцям. З Робертом Таларчиком, директором Teatr Śląski, ми почали цікавитися, що відбувається з митцями, які приїхали до Польщі. Ми знали, що в натовпі біженців, які ми бачимо на вокзалі Катовіце, є актори, режисери та танцюристи.
Ми думали, що у нас в області 13 сцен і Форум режисерів Сілезьких театрів, що дає нам багато можливостей. Звісно, у театрах є артисти з України у своїх ансамблях, яким одразу поспішили допомагати, в т.ч. у привезенні сімей. Але ми хотіли зробити більше. Ми думали, що найкраще було б створити резиденцію, де митці, які втекли від війни, могли б створити щось конкретне, зосередити свої думки на творчості, яка є суттю їхнього життя.
Ми оголосили, що хочемо запросити зацікавлених осіб до Сілезії. Звернулися 43 особи, які приїхали з України та залишилися в різних місцях Польщі. В основному жінки, бо відомо, що саме вони втекли від війни. Серед них були актриси, хореографи, співачки, режисери та продюсери. Ми запросили їх на зустріч у Катовіце, на яку прийшли понад двадцять осіб.
Ми запропонували їм Сцену на сцені Malarnia Сілезького театру, пообіцяли знайти гроші на виставу та проживання. 14 дівчат прийняли пропозицію. Місця для проживання надали їм Театр Розбарк, Театр Zagłębie у Сосновці та Сілезький університет. Гроші на постановку надали театри, місцева влада Катовіце та Сілезько-Заглембська митрополія також внесла свій внесок. І дівчата почали працювати.
