Пані Наташа Бондарчук (34) в Україні працювала на високій керівній посаді. Коли вона завагітніла, вона хотіла зосередитися на догляді за дитиною. Але згодом почалася війна... Після довгих днів, повних вагань і невизначеності, вона вирішила втекти до Польщі з рідними. Тут, чекаючи, поки ситуація заспокоїться, в’яже гачком талісмани для польських дітей.
Найважче було розставання з чоловіком
Як він згадує, вся дорога була важкою. Найважче було розставання з чоловіком. — Він мав там залишитися. Мій чоловік — спеціаліст із логістики у великій мережі магазинів, як і Biedronka тут, у Польщі. Я дуже рада, що я тут без нього, - каже пані Наташа.
Терези, однак, переважила турбота про безпеку дітей – 7-річного сина та доньки, яка ще не народиться. — Треба було обміркувати, що робити далі. Ось дивишся, як весь час вмираєш, усе руйнується. Це психологічний стан, який може призвести до депресії. Людина задається питанням, що робити, - згадує вона.
«Я не можу сидіти склавши руки»
Коли пані Наталя звикла до нової реальності в Польщі, почала шукати, як заповнити свій час. «Ось я такий, я не можу сидіти склавши руки», — пояснює вона.
Однак на запущеній вагітності вона не могла виконувати жодної фізичної роботи. В Україні до початку війни працювала керівником проєктів в IT-компанії.
– Тут навіть з моєю кваліфікацією мене за два місяці до пологів ніхто не візьме на роботу. Тим більше, що над такими проєктами часто працюють рік, два, а іноді й три роки, і ніхто не знає, що принесе найближче майбутнє, – каже Наташа.
Вона не знає, коли закінчиться війна в Україні і вона зможе повернутися додому. — А я хочу повернутися, сумую за тобою. Тут все треба починати спочатку, там моє життя, – каже пані Наталя.
Від керівника проєкту до в’язання талісманів
Щоб зайняти свій розум і руки, вона почала виготовляти іграшки для дітей, які потім викладає в Інтернет. Почалося все з в’язання гачком і в’язання великодніх зайчиків. Тепер це різні талісмани меншого і більшого розміру - плюшеві ведмедики, мишки або персонажі казок. Нещодавно вона отримала замовлення на сумочки.
Завдяки цьому він не тільки має роботу, а й може заробити на власне життя. У спілкуванні з клієнтами та замовленні матеріалів допомагає її сусідка Юстина. – Тут мені дуже допомагають друзі та сусіди, – додає Наталя.
