Можливо, знадобиться додаткова зустріч, каже PAP голова парламентського комітету Веслав Щепанський.
У середу Сейм ухвалив чергову поправку щодо допомоги громадянам України у зв'язку зі збройним конфліктом на території цієї країни. У четвер Сенат одноголосно ухвалив його і запропонував три поправки до нього. Проти пропозицій Сенату були представники уряду та сенатори ПіС.
Одна з поправок, запропонованих групою сенаторів, в т.ч. Магдаленою Кочан і Габріелою Моравською-Станецькою припускають, що у справах громадян України прокурор матиме 7 днів з моменту повідомлення, щоб зробити висновок про наявність передумови, що дозволяє переривання вагітності, якщо вагітність є наслідком забороненого діяння, тобто зґвалтування. Поправка спрямована на те, щоб жінки, які постраждали від російських окупантів, отримували довідку до закінчення 12-го тижня вагітності. Ця пропозиція викликала суперечки, оскільки виходила за рамки поправки.
Заступник голови Міністерства внутрішніх справ та адміністрації Павло Шефернакер у відповідь на цю поправку, зокрема, пояснив, що ні до Національної прокуратури, ні до Міністерства не надходило жодної інформації чи скарг, які б свідчили про затримки у видачі довідок. Він також запевнив, що процедура у справах про військові злочини була підготовлена з самого початку, щоб бути максимально ефективною.
Друга поправка має на меті вилучити з поправки до положень, які дозволять перенаправляти вільні кошти з Інтервенційного фонду та Фонду розвитку доріг у 2022 році на закупівлю енергоресурсів Урядовим агентством стратегічних резервів з метою посилення енергетичної безпеки та поповнення запасів. Автор поправки, сенатор Станіслав Гавловський, назвав ці правила «гігантським скандалом». За його словами, ці кошти потрібно спрямувати на покращення екології в Польщі, а не на закупівлю вугілля.
Заступник міністра клімату та довкілля наголосив, що ці правила мають забезпечити безпеку поляків з точки зору ціни на тепло.
«Запуск інтервенційних закупівель вугілля на світових ринках не з російського напряму також послужить забезпеченню енергетичної безпеки наших гостей, біженців від війни з України», – сказав він.
Третя поправка, внесена сенатором Кочаном, стосувалась повідомлення, яке роботодавець повинен подати протягом 14 днів з моменту доручення роботи громадянину України. Поправка передбачає, що подання повідомлення після закінчення терміну перед внесенням поправки вважатиметься виконанням зобов’язання. За словами заступника міністра сім'ї та соціальної політики Барбари Соча, поправка була непотрібною. Заступник глави Мінпраці та соціальної політики звернув увагу на запропоноване у зміні положення, яке говорить, що якщо роботодавець не виконав цей обов’язок до внесення змін, він зможе це зробити протягом 14 днів з моменту внесення змін. сила.
Зміни, запропоновані Сенатом, мають бути розглянуті Сеймом. PAP запитала у голови парламентського комітету з питань адміністрації та внутрішніх справ Веслава Щепанського з лівих, коли депутати зможуть цим подбати. За його словами, згідно з графіком, наступне засідання палати відбудеться через два тижні.
Щепанський зазначив, що якщо положення виявляються необхідними для уряду для виконання закону, маршалка Ельжбета Вітек може прийняти рішення про проведення одноденної сесії Сейму для розгляду лише цих поправок. Депутат заявив, що комісія готова в будь-який момент. "Ми припускали, що ніяких поправок у Сенаті не буде, поправки з'явилися. Зараз все в руках спікера", - додав він.
Запропонована зміна до Закону про допомогу громадянам України запроваджує перший пакет системних рішень для допомоги біженцям з України адаптуватися до Польщі. Нові правила спрямовані, зокрема, зробити ринок праці більш гнучким, збільшити можливість використання українцями курсів польської мови, а також створити дитячі садочки для дітей з України. Поправка також містить рішення, які виключать випадки отримання пільг громадянином України, який втратив право на них. Він також регулюватиме питання зміни та повторного надання статусу UKR, який українські біженці отримують в реєстрі PESEL у разі виїзду з Польщі та повторного в’їзду через війну в Україні.
