У нас ще не було риби, – жартує Дар’я Бальцер з фельдшерсько-акушерського пункту на залізничному вокзалі в Перемишлі.

На першому майданчику в Перемишлі, прямо біля сходів, що ведуть до підземного переходу, стоїть намет Товариства догляду за тваринами, де допомогу надають люди з філії в Конині. Як підкреслили Дар’я Бальцер і Анна Соха, їх завданням є надання доветеринарної першої допомоги тваринам.

«Найчастіше ми зустрічаємо тварин у стресовому стані, які навіть кілька днів не їли, не пили, не подбали про свої потреби. Ми даємо їм заспокійливі добавки, тобто захід, який має розслабити тварину, допомогти їй відновитися та розслабитися», – пояснює Дар’я. Бальцер, який щодня працює в притулку в Коніні.

«У нас ще не було риби»

У пункті на залізничному вокзалі в Перемишлі власники домашніх тварин також можуть забезпечити їх їжею перед поїздкою. На території є корм, котячий туалет, повідці, нашийники, транспортери та клітки. Найчастіше сюди приходять собаки та коти, але є папуги, шиншили, дегу, морські свинки та щури. «Ми ще не їли риби», – з посмішкою додає Дар’я.

Анна Соха пояснює, що тварин не завжди перевозять у транспортерах, а найчастіше в рюкзаках, сумках, сумках-переносках.

«Також просто на руках, закутаних у ковдри, рушники. У банку навіть була пташка», – додала волонтер.

Обидва респонденти підкреслили, що дуже раді, що люди, які тікають від війни в Україні, у цей непростий час не забувають про своїх тварин і беруть їх із собою. «Я бачила стареньку, яка прийшла одна з, наприклад, трьома своїми дворняжками. Була і жінка з вісьмома чихуахуа. Вони часто наголошують, що ставляться до тварин, як до членів сім’ї і не можуть уявити, щоб їх не взяли», – розповіла Дар’я Бальцер. .

Вона зазначила, що тварини, як і люди, дуже втомлюються від подорожі, яка іноді триває до трьох днів.

"Іноді нам хочеться плакати, коли бачимо великі перелякані очі, які з жахом дивляться на те, що відбувається навколо. Коли ми бачимо радість власників, які дякують їм за допомогу, це дуже зворушує", - сказав Бальсер.

«Вона залишила його таксисту, давши йому вказівки та пообіцявши, що як тільки він добереться до місця призначення, він повернеться за ним до Польщі або організує транспорт для собаки. Також був випадок бігля, який уже був у дуже поганий стан і ветеринари відмовилися видати йому документи, тому що він не пережив би поїздки до Португалії. На щастя, друзі з Польщі цього власника взяли собаку з собою на подальше лікування", - повідомила Анна Соха.